поволокти

поволокти
-очу́, -о́че́ш; мин. ч. поволі́к, -локла́, -локло́; док., перех.
1) Потягти кого-, що-небудь по поверхні чогось. || Понести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі.
••

Ле́две но́ги поволокти́ — піти дуже повільно, насилу (від старості, утоми і т. ін.).

2) розм. Взагалі понести кого-, що-небудь кудись.
3) Потягти за собою (перев. повільно, насилу).
4) Повести кого-небудь за собою силоміць або переконавши.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "поволокти" в других словарях:

  • поволокти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поволоктися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ПОВОЛАКИВАТЬ — ПОВОЛАКИВАТЬ, поволочить, поволочь и поволокти что, поволокти пск. и твер. потаскивать, потаскать, потащить. Поволакивай удочку туда и сюда, чтоб живчик играл. Кажись, жильцы мои у меня дрова поволакивают! Что зацепил, то и поволочил. |… …   Толковый словарь Даля

  • поволочити — лочу/, ло/чиш, док., перех. 1) Те саме, що поволокти. 2) Розпушити бороною зорану землю до або після сівби. 3) Волочити якийсь час …   Український тлумачний словник

  • повлечи — лечу, чеш, Ол. Поволокти …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»